Польща: Федерація Життя запитує про долю ембріонів, вивезених за кордон. Відповідей міністерств недостатньо

Чи здатна держава перевірити, чи ембріони, вивезені з Польщі, потрапляють до закордонних програм сурогатного материнства? Польська Федерація Рухів на Захист Життя (Polska Federacja Ruchów Obrony Życia) звернулася з цим запитанням до міністерств. Із отриманих відповідей випливає, що за межі Європейського Союзу було вивезено 128 людських ембріонів, зокрема 38 — в Україну. Міністерство охорони здоров’я надало цифри, але не вказало механізму, який дозволяв би встановити, як їх використали в кінцевому підсумку.

Дані охоплюють період від початку 2023 року до 10 вересня 2026 року. Лише у 2026 році в Україну було передано 26 ембріонів — порівняно з 12 за всі три попередні роки разом.

Сам факт вивезення ще не доводить, що йдеться про сурогатне материнство. Це може бути продовженням «лікування безпліддя» за кордоном. Однак без встановлення мети передачі важко відрізнити таку ситуацію від участі в програмі, у межах якої жінка має народити дитину для інших осіб. Саме цієї відмінності стосуються запитання Федерації.

1. А що далі відбувається з ембріонами? «Як зазначено вище»

Федерація Життя розпочала втручання після оголошення про вересневу зустріч української клініки BioTexCom із польськими клієнтами у Варшаві. Зокрема, вона запитала про документальне оформлення мети вивезення ембріонів.

Міністерство охорони здоров’я відсилає до законодавчих положень. У зазначеній статті 58, пункті 2 Закону про лікування безпліддя перелічено три відомості, які банк має повідомляти міністрові: дату, країну та кількість. Мети в цьому переліку немає. Це не дає підстав робити висновки про зміст іншої документації, яку ведуть банки, але водночас не пояснює, як саме здійснюється нагляд.

На запитання про можливість встановити подальше використання ембріонів міністерство відповіло, що положення закону «не регулюють поводження зі статевими клітинами та ембріонами за межами території Республіки Польща». А коли Федерація запитала, чи має міністерство дані, які дозволяють встановити, чи використовуються вони в програмах сурогатного материнства, то отримала відповідь: «Як зазначено вище».

— Цитування законодавчих положень не замінює відповіді на запитання про їхню дієвість. Ми не звинувачуємо польські клініки. Ми запитуємо, чи здатна держава виявити їхню можливу участь у закордонній програмі сурогатного материнства та відреагувати на це, — наголошує Якуб Балтрошевич (Jakub Bałtroszewicz), голова Федерації.

Від відповіді до відповідальності

Міністерство Юстиції підтвердило, що не веде законодавчої роботи щодо сурогатного материнства. На запитання про необхідність подальших законодавчих заходів або координації між установами воно заявило: «Ми вважаємо, що така робота не є абсолютно необхідною». Міністерство послалося на аналізи Комісії з Кодифікації Сімейного Права (Komisja Kodyfikacyjna Prawa Rodzinnego), результати яких будуть доступні «після можливого ухвалення позиції».

Водночас у Європейському Союзі тривають переговори щодо визнання походження дитини, зокрема й народженої внаслідок сурогатного материнства. В окремій відповіді міністерство описало запропоновані гарантії. Однак залишається принципове запитання: як забезпечити дитині правовий захист, не створюючи можливості обходити польські норми шляхом організації сурогатного материнства за кордоном?

Федерація Життя планує використати отримані відповіді у подальшій роботі з парламентською групою, яка 5 листопада ухвалила постанову, розроблену на основі її проєкту. Мета — домогтися підготовки законопроєкту, який заборонятиме укладання угод про сурогатне материнство, організацію та рекламу такої діяльності, а також передачу ембріонів для сурогатного материнства, і водночас забезпечуватиме ефективний захист жінок та дітей.

Кожна народжена дитина повинна отримати належну опіку та правовий захист. Вона не може нести відповідальність за рішення дорослих. Держава також повинна протидіяти практикам, за яких дитина стає предметом угоди, а жінка — інструментом її виконання.

Джерело:: PFROŻ 

Переклад та редагування власні