Конференція у Ватикані. Чи може людина закохатися в машину?

Чи може людина по-справжньому закохатися в машину, знаючи, що по той бік немає людини? І чи може штучний інтелект стати для нас кимось більшим, ніж інструментом, — супутником, довіреною особою і навіть об’єктом любові? Над цими питаннями розмірковують філософи та науковці під час ватиканської конференції, присвяченої майбутньому взаємин людини зі штучним інтелектом, повідомляє Vatican News.

Філософи та науковці замислюються над тим, чи можемо ми закохатися у штучний інтелект, знаючи, що він не є особою. Вони шукають відповіді на запитання: чи може спілкування з ШІ стати протиотрутою від самотності?

Чи здатен ШІ замінити людські взаємини? А якщо машина зможе створювати й запам’ятовувати те, що ми їй розповідаємо, і почне нас розпізнавати, то де проходить межа між штучним інтелектом і людським розумом? І якщо в майбутньому машина зможе пам’ятати своє минуле, формувати ідентичність, висловлювати незгоду та встановлювати тривалі взаємини, чи зможемо ми й надалі вважати її лише інструментом?

У пресматеріалах організатори конференції посилаються на дані Всесвітньої Організації Охорони Здоров’я та зазначають, що кожна шоста людина у світі відчуває самотність, тоді як серед підлітків цей показник сягає приблизно 21 відсотка.

Взаємини з машиною

Учасники конференції обговорювали одну з найсуперечливіших сфер, відкритих розвитком штучного інтелекту: проникнення машин в царини, які ми завжди вважали суто людськими, — від взаємин до творчості, від ідентичності до свідомості.

У цьому контексті Дмитрій Волков, філософ, технологічний підприємець і співзасновник ICCS, поставив дуже радикальне запитання: чи може існувати штучний інтелект, «гідний людської любові»? Він наголосив, що йдеться не про уявлення машини, яка обманює людину, видаючи себе за людину, а про те, щоб зрозуміти, чи може людина, навіть усвідомлюючи, що має справу з машиною, будувати з нею справжній, емоційно значущий зв’язок.

ШІ в економіці

Водночас присутність штучного інтелекту в економіці зростає: за даними Італійського Інституту Статистики ISTAT, у 2025 році 16,4 % італійських підприємств, на яких працює щонайменше 10 працівників, використовували технології штучного інтелекту. Роком раніше таких підприємств було вдвічі менше. Експерти зазначають, що питання вже полягає не лише в тому, що зможуть робити машини, а й у тому, яку роль вони відіграватимуть у нашому житті.

Творчість

Ще однією важливою сферою дискусії стала штучна творчість. ШІ здатен за кілька секунд створювати тексти, зображення, музику та відео. Але чи означає створення чогось нового справжню здатність до творчості? А коли твір виникає внаслідок співпраці людини з генеративною системою, хто є його автором? Зміни вже помітні в цифрах: за даними ISTAT, у сферах кіновиробництва, телебачення, музики та звукозапису майже половина підприємств використовує ШІ.

Свідомість машини

Ще одним предметом роздумів є питання: чи може машина мати свідомість? Дискусія на цю та інші теми продовжиться на Капітолії, де Ніколас Гамфрі, британський теоретичний психолог і один із найвідоміших у світі дослідників свідомості, отримає премію імені Даніеля Деннета — видатного філософа, який помер два роки тому, — та прочитає лекцію «Свідомість і душа: реальність ілюзії».

Джерело: https://catholicnews.org.ua/chy-mozhe-lyudyna-zakohatysya-v-mashynu-konferencziya-u-vatykani/

Знімок: KAI/ Vatican News /KUL