Контрацептивні корені глобального демографічного занепаду — аналіз о. Boqueta, президента HLI

Нещодавно навіть The New York Times, який вважають бастіоном ліберальної журналістики, опублікував статтю, звертаючи увагу на те, що надто мало людей усвідомлюють: дефіцит народжуваності має глобальний характер. Проблема стосується не лише Японії та Південної Кореї, а й дуже сильно вражає Сполучені Штати. У Польщі ситуація також драматично погана.   

- — Чи стоїть світ перед екзистенційно небезпечною кризою перенаселення чи, навпаки, обезлюднення? — запитує президент Human Life International о. Шенан Боке (Shenan Boquet).

(Отець Шененан Бокет (Shenan Boquet), президент католицької організації Human Life International (HLI), розглядає штучну контрацепцію як головну культурну та моральну причину глобального демографічного спаду. На його думку, відокремлення статевого акту від народження дітей зруйнувало розуміння родини та призвело до стрімкого падіння народжуватності нижче рівня відтворення населення)

Ще кілька років тому практично всі впливові західні політики, установи та засоби масової інформації одностайно стверджували, що світ драматично перенаселений. Перспективи нібито мали бути трагічними, а наслідками — екологічні катастрофи, війни, голод і бідність. Протягом останніх кількох років ситуація повністю змінилася. Все частіше говорять про те, що глобальною проблемою є не перенаселення, а, навпаки, демографічна криза та падіння народжуваності.

Демографічна ситуація у США стає драматичною
Цікаву й досить достовірну прогнозу 11 липня 2026 року опублікував на своїй сторінці Бред Вілкокс(Brad Wilcox). Назва статті: Демографічна ситуація наближається швидше, ніж хтось до цього готовий. Автор прогнозу — доктор Лайман Стоун (Lyman Stone), демограф, який очолює Ініціативу Пронаталізму в Інституті Досліджень Родини.

Доктор Стоун (Stone ) звертається до часів боротьби Америки за незалежність. У 1775 році професор Гарвардського університету Едвард Вігглсворт (Edward Wigglesworth) підрахував, що кількість колоністів подвоюється кожні двадцять п’ять років, і прогнозував, що до кінця ХХ століття кількість американців перевищить мільярд. Однак сьогодні їх лише близько 340 мільйонів.

Питання, яке ставить доктор Лайман Стоун: чи почне Америка рахувати населення не в напрямку зростання, а навпаки — віднімати? Цифри, які він наводить, змушують серйозно замислитися. Американський коефіцієнт народжуваності впав нижче 1,6 дитини на одну жінку — показник народжуваності за 2025 рік становив 1,57 дитини на жінку репродуктивного віку. Це найнижчий показник в історії США — значно нижчий за рівень простого відтворення поколінь, який становить щонайменше 2,1.

Якщо ця тенденція збережеться, населення США у 2050-х роках почне скорочуватися. В Україні та Польщі демографічна ситуація також є дуже складною; у тексті зазначено, що в Польщі коефіцієнт народжуваності у 2025 році впав до 1,068 дитини на жінку репродуктивного віку.

Демографічна криза може настати ще до того, як міленіали (Люди, народжені між 1980 і 1996 роками. Вони виросли в епоху змін і технологічного прогресу. Вони є першим поколінням, яке добре знайоме з інтернетом і комп'ютерами з раннього віку.) побачать своїх онуків — якщо вони взагалі їх матимуть.

Висока ціна скорочення населення

Доктор Стоун вважає, що нинішні прогнози надто оптимістичні й ґрунтуються лише на двох припущеннях.

Перше — припущення, що високий рівень імміграції зберігатиметься постійно. Однак це не враховує того, що показники народжуваності падають у глобальному масштабі, а кількість молодих мігрантів також постійно скорочується.

Друге — міф про те, що сучасні молоді жінки лише тимчасово відкладають народження дітей. Дослідження, однак, показують, що багато з них свідомо й остаточно відмовляються від материнства.

Отже, це падіння не є тимчасовим!

Розрахунки показують, що кожне наступне покоління американців буде більш ніж на 30% менш численним за попереднє. В інших країнах ситуація, безперечно, може бути ще гіршою.

Це не лише статистика!
Здорова цивілізація потребує людей для виробництва продовольства, праці, інвестицій, будівництва та догляду за хворими й літніми людьми. Вона потребує платників податків, щоб підтримувати на належному рівні програми, від яких залежать десятки мільйонів людей похилого віку.

Доктор Стоун попереджає, що скорочення населення послабить можливості користуватися нинішніми соціальними гарантіями, завдасть шкоди економіці, стримає інновації та призведе до хронічної нестачі робочої сили.

«Це падіння навряд чи зміниться само собою: на горизонті не видно буму шлюбів, молоді люди не вимикають свої телефони, а ціни на житло найближчим часом не стануть значно нижчими», — стверджує він.

Попередження
Отець Пол Маркс OSB, (Paul Marx OSB,) перший відомий президент Human Life International, соціолог із великим університетським досвідом, понад 30 років тому писав про ці проблеми в The New York Times. Він попереджав про небезпеку депопуляції в той час, коли впливові люди світу все ще поширювали пропаганду про нібито перенаселення планети.

Він заснував Інститут досліджень народонаселення (Population Research Institute, PRI). Він говорив, що його метою є боротьба з міфом про перенаселення та привернення уваги до різкого падіння народжуваності, особливо у високорозвинених країнах. Як ви добре знаєте, приблизно половина країн світу, включно з усіма розвиненими країнами, вже мають рівень народжуваності, який не забезпечує простого відтворення поколінь. Цілі народи вже вимирають.

Він говорив це понад 30 років тому! За ці слова отця Маркса та інших лідерів руху pro-life протягом багатьох років висміювали й називали «божевільними».

Отець Пол Маркс постійно повторював це під час подорожей 91 країною світу. Він був переконаний і часто наголошував, що головною причиною занепаду людства є свідоме руйнування плідності. Він стверджував:

«Коли контрацепція стає загальнопоширеною, виникає… всюдисущий, метастатичний моральний рак, який руйнує Церкву, сім’ю, молодь і народ».

Як душпастир він нагадував, що свідоме руйнування плідності є тяжким гріхом.

Драматичні наслідки пропаганди про перенаселення
Тієї самої весни, коли помер пропагандист ідеї перенаселення світу Пол Ерліх (Paul Ehrlich), антинароджувальна політика, яку він спровокував, спричинила драматичні гуманітарні наслідки: примусові аборти в Китаї, примусову стерилізацію в Індії та Перу, а також нав’язані кампанії контрацепції в країнах, що розвиваються. Усе це фінансувалося урядами західних країн та міжнародними організаціями під приводом «порятунку» людства від надмірної кількості дітей.

Трагічна іронія
Паніка щодо перенаселення згасає, але механізми, які її породили, продовжують діяти. Ті самі західні уряди, які тепер починають непокоїтися через падіння народжуваності, й надалі фінансують аборти, засоби раннього переривання вагітності та контрацепцію як у власних країнах, так і за кордоном.

Навколо батьківства створюються бар’єри, які відбивають бажання мати дітей. Засоби масової інформації пропагують ставлення, несприятливе до народження дітей. У результаті демографічні проблеми поглиблюються.

Проблема вбивства дітей в утробі матері через легкодоступний аборт, особливо за допомогою «самообслуговувальної» абортивної таблетки, стає дедалі більшою світовою трагедією

Чому не народжуються діти?
У цьому контексті потрібно звернути увагу на те, яким чином поширення практик, спрямованих на придушення плідності, зокрема застосування різноманітних засобів контрацепції, може бути пов’язане з демографічною кризою.

Доктор Стоун вказує на дедалі пізніше укладання шлюбів або повну відмову від шлюбу. Зростає проблема самотності молодих людей, які не здатні будувати живі, позитивні стосунки між собою та створювати сім’ї. Батьківство відкладається на пізніше

Витрати на утримання сім’ї та придбання власного житла всюди зростають — як у США, так і в Європі. Ми спостерігаємо масштабну атаку на віру та релятивізацію релігійних переконань. Все більше молодих людей відмовляються від релігійної належності. Багато хто не може знайти сенсу свого життя, зростає проблема самогубств. Все більше країн легалізують евтаназію або асистоване самогубство під приводом медичної допомоги в процесі вмирання.

Життя зі свідомо зруйнованою плідністю
Про це майже взагалі не говорять! Життя без плідності стало загальноприйнятою суспільною нормою. Зникає усвідомлення її шкідливості, а тим більше — гріховності.

Статеві стосунки без зобов’язань, які знецінюють подружній зв’язок, сприймаються як належне задоволення. Люди захищаються від дитини так, ніби вона є якимось абсолютним злом.

Однак контрацепція не діє зі стовідсотковою ефективністю і може підвести. Тоді дитина сприймається як небажаний intruz — непроханий гість, якого потрібно позбутися. Одразу з’являється пропозиція «безпечного» — тобто легального — аборту, який рекламують як визволення, свободу вибору, медичну допомогу і навіть як право людини.

Про вбивство дитини взагалі не говорять — так, ніби її не існує в утробі матері і ніби вона не є людиною на своєму унікальному шляху розвитку.

Трагічний спадок сексуальної революції
Руїни так званої сексуальної революції спричиняють сучасну кризу. Не варто дивуватися тому, що колиски залишаються порожніми!

Та сама сексуалізована субкультура ускладнює для багатьох людей прийняття віри, а тим більше — прислухання до вчення Католицької Церкви про людську сексуальність, плідність, подружжя та сім’ю. Вони вже не бачать краси чистої любові.

Френсіс X. Маєр на початку цього року пише в The Catholic Thing:

«Християнство рішуче заохочувало до тривалих шлюбів і великих сімей. Із секуляризацією Європи цей моральний тиск зник. Сьогодні більшість дітей виростає, сприймаючи малі сім’ї як щось нормальне. Відповідно, знижується і їхня власна плідність».

Цю сучасну реальність важко змінити, оскільки вона вкорінена в особистісному гедонізмі, у суверенному «я» та його матеріальних бажаннях.

На жаль, значний відсоток католиків також свідомо практикує руйнування плідності, подібно до невіруючих. Вони свідомо обирають бездітність або лише одну дитину, порушуючи подружню обітницю. Часто вони взагалі не розуміють, що роблять. А про це не говорять, бо люди могли б відчути себе ображеними.

На щастя, у Польщі функціонує сімейне консультування в межах Душпастирства родин. На жаль, дедалі менше молодих людей ним користується.

Так було вже за часів отця Маркса. В інтерв’ю в середині 1990-х років він говорив:

«Контрацепція — це величезне зло і шлях до аборту. Треба повернутися до енцикліки Humanae vitae».

Нездатність захищати здатність подружжя співпрацювати з Богом у творенні нового життя підірвала повагу до зачатого життя та до святості подружжя.

З’являється твердження, що контрацепція запобігає абортам. Це неправда, стверджує автор, і це легко довести. Там, де більше практик, спрямованих на запобігання зачаттю, там також часто спостерігається значна кількість абортів. Контрацептивні засоби можуть бути ненадійними, а дитина сприймається як небажаний гість, якого потрібно позбутися.

Чи є надія на покращення?

Чи є якась надія на покращення? Сьогодні ми спостерігаємо кризу надії.

Вихід має бути зосереджений на подружжі та сім’ї. Як сказав Папа Лев XIV під час Ювілею сімей у червні минулого року:

«Сьогоднішній світ потребує подружнього союзу, щоб пізнати й прийняти Божу любов та завдяки її об’єднавчій і примирювальній силі подолати сили, які руйнують стосунки та суспільства».

Під час тієї самої Служби Божої Святіший Отець назвав сім’ї «колискою майбутнього людства».

Демографи тепер починають говорити те саме. Сім’я — це не один із багатьох можливих стилів життя. Це місце, де народжуються — або не народжуються — цивілізації

Жодна податкова пільга не забезпечить того, чого зрештою бракує, адже дефіцит є не фінансовим, а духовним.

Люди, які вірять у добре майбутнє, приводять у нього дітей. Люди, які поклоняються суверенному «я», — ні.

Завдяки формації, заснованій на вченні Церкви про відкритість до життя, можна зцілити своє подружжя, відмовитися від контрацепції та заново відкрити надію сім’ї, відкритої до дітей.

Читаючи висловлювання доктора Стоуна, думаю про перший закон руху Ньютона: тіло, яке перебуває у стані спокою, залишається в спокої, а тіло, що рухається, продовжує рухатися, якщо на нього не подіє зовнішня сила.

Втеча нашої цивілізації від подружжя, сім’ї та плідності є саме таким тілом у русі. Цей процес не зупиниться сам собою. Має подіяти якась сила.

Нею є Істина, яку потрібно проголошувати «вчасно і невчасно»: істина про людську особу, святість життя та святість подружжя.

Це також означає тихе, але потужне свідчення звичайних католицьких подружніх пар і сімей, які щедро приймають дітей, що приходять у цей світ, і відкрито радіють їхній присутності.

Автор статті — о. Shenan J. Boquet президент Human Life International.

Джерело: HLI, 

Переклад та педагування власні