Свята Ріта з Кашії (Rita z Cascia). Найдієвіша заступниця у безнадійних справах

Молитовна дружина запального чоловіка, мати не менш імпульсивних дітей, містичка і улюблена наречена Божественного Обручника. Свята Рита з Кашії — покровителька у безнадійних справах.

Коли Риті виповнилося 18 років, вона хотіла вступити до монастиря, але батьки вибрали для неї кандидата на чоловіка. Він мав військове минуле, був політиком і… людиною запального характеру. Подружжя з жінкою, яка мала надзвичайні здібності до розв’язання конфліктів, не заспокоїло його темпераменту. Також і обидва їхні сини не були взірцями терпеливості та спокою. Коли їхнього батька було вбито, вони намагалися помститися за нього. Мати в той час молилася за них, щоб Бог уберіг їх від гріха. Перекази говорять, що вони не встигли нікому помститися, оскільки померли під час епідемії чуми. Після всіх цих пережитих подій терпелива дружина і мати вирішила вступити до монашого чину. Сьогодні вона є заступницею у справах, щодо яких уже немає надії. Це Свята Рита з Кашії, одна з найпопулярніших святих Церкви.

Свята Рита з Кашії (Rita z Cascia) — найпопулярніша свята вже впродовж кількох століть! Вона народилася у Середньовіччі, але нещодавно навіть отримала профіль у Facebook.

Вислуховує всі намірення: «Дорогі люди, якщо маєте якусь велику проблему — моліться до Святої Рити. Вона завжди допоможе, справді!» Такий запис з’явився на блозі Святої Рити, який її почитателі активно вели в мережі від 2008 до 2011 року. Створюються групи, що моляться за заступництвом Святої Рити https://www.facebook.com/groups/305351376182232

Ось прохання з вищезгаданої групи: «Дуже прошу про молитву за оздоровлення моєї матусі… Прошу про молитву за мою невістку і дитятко, яке вона носить. Вона перебуває на 33 тижні вагітності…»

Достатньо прочитати листи, які вона разом із Петром (Piotr) — своїм майбутнім чоловіком — писала одне одному ще під час заручин. Із них випливає величезна любов, тепло і ніжність. Від Святої Йоанни Беретти Молли (Joanna Beretta Molla) ми можемо вчитися того, як бути доброю дружиною, а згодом — матір’ю. У стосунках із чоловіком вона показує, наскільки важливими є ніжність і відданість іншій людині. В одному з листів вона написала: «Петре, я хочу бути для тебе сильною жінкою з Євангелія». Вона знала, наскільки важливими для подружжя є спільна молитва та участь у Службі Божій. Вона любила всім своїм єством — безумовно.

Пізнаючи ближче Святу Йоанну, можна побачити, що подружжя, засноване на Бозі, витривало прямує до святості. Одне підтримує інше, йдучи спільною дорогою. Вона є чудовим прикладом того, як поєднувати делікатність із силою та послідовністю у діях. Вона мала четверо дітей. Майже під час кожної вагітності її чоловік тривалий час працював далеко від дому. Вона мала ті самі труднощі, що й тисячі сучасних матерів: безсонні ночі, прорізування зубів у дітей, дитячі хвороби, труднощі вагітності… Вона не жалілася на себе. Своїм життям показала, як материнство загартовує дух, зміцнює характер і примножує безмежні поклади батьківської любові. Вона все довіряла Богові і в молитві знаходила силу.

Свята Йоанна стежила за найновішими модними тенденціями. Вона була елегантною жінкою і дбала про свій одяг. Коли перебувала в останній вагітності, попросила чоловіка, який поїхав до Парижа у службових справах: «Привези мені модні журнали. Коли народжу Джанніну, хочу добре виглядати». Вона любила музику, малювала картини. Любила гори. При всій своїй жіночій делікатності мала сильний характер. Могла підійматися в гори з льодорубом у руці, кілька разів підкорила Монблан. Була чудовою лікаркою. У кожній людині бачила не лише пацієнта, але й самого Христа. Вона вміла багато чим пожертвувати, щоб допомогти іншому.

Вона знала, яким великим даром є життя. Під час останньої вагітності, наприкінці другого місяця, у її матці розвинувся фіброміом. Медичні показання були однозначними — переривання вагітності. Однак Йоанна вирішила народити дитину. Вона усвідомлювала небезпеку, яка їй загрожувала. Була матір’ю трьох малих дітей. Рішуче вимагала рятувати життя дитини ціною власного. Через тиждень після народження прекрасної, здорової доньки — померла. Після її смерті чоловік сказав: «Щоб зрозуміти її рішення, треба пам’ятати про її глибоке переконання — як матері і як лікарки — що дитина, яку вона носила під серцем, була істотою, яка мала такі самі права, як і решта дітей, хоча від її зачаття минуло лише два місяці». Вона померла 28 квітня 1962 року, маючи лише 39 років. Була беатифікована Іваном Павлом ІІ (Jan Paweł II) у 1994 році, а згодом канонізована у 2004 році.

Свята Йоанна Беретта Молла підтримує з неба матерів, які під час вагітності переживають різні труднощі. Дає силу втомленим матерям і освітлює труднощі материнства. Показує, як дбати про чоловіка, дім і родину, а також як у важкі хвилини не втрачати радості духа. Варто заприятелювати з нею і просити про підтримку, пораду чи допомогу. Варто брати з неї приклад, як бути прекрасною, сильною жінкою з величезною любов’ю до іншої людини.

Молитва за заступництвом Святої Йоанни

Боже, Ти сказав, що немає більшої любові, ніж коли хтось віддає життя за улюблену особу. Дякуємо Тобі, що Ти дав нам в особі Святої Йоанни палкий приклад справжньої любові та пошани до життя. Допоможи нам зрозуміти приклад Її життя, поширювати його і самим жити ним. Віднови в усіх жінках, які живуть по всьому світі, розуміння сенсу їхньої місії та пошани до кожного життя, яке є даром Бога і на сторожі якого вони повинні стояти навіть ціною власного життя. Дай нам ласку, якої очікуємо за заступництвом Святої Йоанни, яка, йдучи за прикладом Ісуса, жертовно віддала своє життя за життя інших.

Через Христа, Господа нашого. Амінь.

Свята по сусідству — К’яра Корбелла Петрілло (Chiara Corbella Petrillo) — історія нової кандидатки на святість.

На завершення — мати, процес беатифікації якої розпочався у 2018 році — К’яра Петрілло. Вона втратила двох дітей, перш ніж завагітніти втретє. Коли батьки раділи, що дитина розвивається здоровою, на п’ятому місяці вагітності у К’яри діагностували рак язика. Лікарі, бажаючи врятувати її, наполягали на хіміотерапії, однак вона відмовилася, не бажаючи наражати на небезпеку життя і здоров’я свого сина.

«Світська жінка і мати родини, дружина і мама з величезною вірою в Бога», — читаємо в офіційному документі, який проголошує початок беатифікаційного процесу Слуги Божої К’яри Корбелли Петрілло. Її жертва є маяком світла надії, свідченням величезної віри в Бога, Який є Дарувальником життя, а також прикладом любові, більшої за страх і смерть.

Підтримай захист життя

К’яра Петрілло. Де знайти таку принцесу?

Дитяча мрія

К’яра Корбелла Петрілло народилася в Римі 9 січня 1984 року. Вона була звичайною дівчиною — мала багато знайомих, яких «заражала» сердечністю та радістю духа. Водночас не була типом лідера. У школі ніколи не зголошувалася добровільно. Виховувалася у християнській родині, а також брала участь у зустрічах спільноти Віднови у Святому Дусі. Коли їй було 7 років, написала на листівці з моря: «Маріє і Ісусе, прошу Вас, щоб я стала святою». Багато що вказує на те, що її прохання невдовзі здійсниться, адже саме розпочався її беатифікаційний процес.

«Нехай буде воля Твоя»

18-річна К’яра познайомилася зі своїм майбутнім чоловіком Енріко Петрілло (Enrico Petrillo) під час відпочинку в Меджугор’ї (Medziugorie). Пара швидко заручилася, однак невдовзі між ними з’явилися перші кризи. Наречені навіть розірвали стосунки. Вона дуже важко переживала розлуку і тоді зрозуміла, що Бог не хоче її обмежувати, а прагне дати те, що зробить її по-справжньому щасливою. Після шести років бурхливих стосунків К’яра та Енріко взяли шлюб. Чоловік згадував, що знайомі захоплювалися красою та елегантністю його дружини: «Де ти знайшов таку принцесу?» — запитували.

Молода дружина швидко завагітніла. Перше УЗД виявило у дитини аненцефалію. Однак подружжя без тіні сумніву прийняло донечку Марію Грацію Летицію (Maria Grazia Letizia) («grazia» — «благодать», «letizia» — «радість»), яка померла через пів години після народження. На похороні дитини К’яра та Енріко з повним довір’ям прославляли і дякували Богові за все, що їх спіткало.

«Я бачив заупокійну Службу Божу за Марією. Батьки співали і прославляли Бога протягом усієї Літургії. Це був один із найпрекрасніших досвідів у моєму житті», — говорив Джанлуїджі Де Пало (Gianluigi De Palo), друг К’яри та Енріко.

Через кілька місяців з’ясувалося, що вони знову чекають дитину — цього разу хлопчика. Однак лікарі виявили, що дитина має серйозні генетичні вади, зокрема відсутність ніг. Молоді батьки, однак, із повним довір’ям Богові з нетерпінням чекали народження сина. Похорон Давида відбувся у подібній атмосфері, як і прощання з маленькою Марією.

Солодке ярмо, легкий тягар

Невдовзі Господь дарував їм третю дитину. К’яра та Енріко разом із близькими раділи, що цього разу вагітність розвивається правильно. Однак їхня радість тривала недовго. На п’ятому місяці вагітності у К’яри діагностували рак язика. Лікарі, бажаючи врятувати її, наполягали на хіміотерапії, однак вона відмовилася, не бажаючи наражати на небезпеку життя і здоров’я свого сина. На хіміотерапію та радіотерапію вона погодилася лише після народження маленького Франциска, однак було вже надто пізно для одужання. Внаслідок розвитку онкологічної хвороби К’яра втратила одне око. Проте ніколи не шкодувала про своє рішення. Вона знала, що її дні на землі пораховані, але, попри величезну тугу за життям, була сповнена миру і довіри до Божого Провидіння.

«Те, чого Бог хоче для нас, є набагато прекраснішим за те, про що ми могли б просити, користуючись власною уявою», — написала вона на тій самій листівці, на якій семирічною дівчинкою висловила своє бажання стати святою.

За словами чоловіка, саме останні місяці її життя, наповнені лікуванням, стражданням і молитвами про оздоровлення, були, попри біль, найпрекраснішими у їхньому житті. К’яра часто повторювала слова Ісуса з Євангелія: «ярмо Моє солодке, а тягар — легкий». Вона пригадала їх також у листі, написаному до свого маленького сина.

Вранці того дня, коли К’яра померла, вона та її чоловік ще разом молилися перед Пресвятими Дарами. У певний момент Енріко зі сльозами запитав дружину: «Чи це ярмо, яке ти несеш, справді таке солодке, як говорив Господь?» — «Так, воно солодке», — з усмішкою відповіла К’яра. «Ця солодкість була її, не моя, — пояснював потім чоловік. — Це вона помирала, а не я. Господь справді дає благодать у відповідний момент. І я справді бачив, що вона помирала щасливою. Вона прекрасно знала, куди йде».

Перед смертю вона написала листа до сина: «Я йду до неба, щоб опікуватися Марією і Давидом, а ти залишаєшся тут із татусем. Я молитимусь за тебе». Її чоловік підкреслює, що вона ніколи не сумнівалася у правильності свого рішення.

28-річна мати віддала життя, щоб врятувати свою ненароджену дитину.

Друга Йоанна Беретта Молла

К’яра Корбелла Петрілло померла 13 червня 2012 року, маючи лише 28 років. На її похорон прийшли натовпи людей, а заупокійну Службу Божу співслужили понад 100 священників. Через інтернет її дивилися тисячі людей у всьому світі. Під час церемонії папський вікарій для Римської дієцезії кардинал Аґостіно Валліні (Agostino Vallini) назвав К’яру «другою Йоанною Береттою Моллою».

Підкреслювали також її радість життя та безмежну довіру Богові. Могила К’яри знаходиться на римському цвинтарі Верано (Verano), а вірні моляться про ласки за її заступництвом.

Любов перемогла смерть

18 липня 2018 року в Римі розпочався беатифікаційний процес К’яри Корбелли Петрілло. «Світська жінка і мати родини, дружина і мама з величезною вірою в Бога», — читаємо у документі, що оголошує початок беатифікаційного процесу.

Духовні особи підкреслюють, що постава молодої італійки є «маяком світла надії, свідченням величезної віри в Бога, Який є Дарувальником життя, а також прикладом любові, більшої за страх і смерть».

Переклад та редагування власні