Україна: Актуально завжди.- Не вбивай мене, мамо

5 жовтня.
Сьогодні почалося моє життя. Мої батьки ще цього не знають, але я вже є. Я дівчинка. У мене будуть світле волосся і блакитні очі. Вже все визначено, навіть те, що я любитиму квіти.
19 жовтня.
Дехто говорить, що я ще не справжня людина, що тільки моя мама існує. Але я справжня людина, так само як маленька крихта хліба - все ж таки справжній хліб. Моя мама є. І я є.
23 жовтня.
Мій рот вже відкривається. Тільки подумайте, десь через рік я сміятимуся, а потім і говорити. Я знаю, що моїм першим словом буде - МАМА.
25 жовтня.
Сьогодні моє серце почало битися абсолютно само. З цих пір воно спокійно битиметься все моє життя, ніколи не зупиняючись для відпочинку.
2 листопада.
Я зростаю помалу щодня. Мої руки і ноги починають приймати форму. Але мені доведеться ще довго чекати, перш ніж ці маленькі ніжки піднімуть мене, щоб я змогла дотягнутися до маминих рук, перш ніж ці маленькі ручки зможуть збирати квіти і обіймати тата.
12 листопада.
На моїх руках починають формуватися крихітні пальчики. Смішно, які вони маленькі! я зможу гладити ними мамине волосся.
20 листопада.
Тільки сьогодні лікар сказав моїй мамі, що я живу тут, під її серцем. Ах, як вона, напевно, щаслива! Ти щаслива, мамо?
23 листопада.
Мої мама і тато, напевно, думають, як мене назвати. Але вони навіть не знають, що я - маленька дівчинка.
10 грудня.
У мене росте волосся. Воно гладеньке, світле і блискуче. Цікаво, яке волосся у моєї мами?
13 грудня.
Я вже трохи можу бачити. Навколо мене темно. Коли мама принесе мене на світ, він буде повний сонячного світла і квітів. Але чого я хочу більше всього - це побачити свою маму. Яка ти, мамо?
24 грудня.
Цікаво, моя мама чує тихий стукіт мого серця? Деякі діти приходять в світ хворими. Але моє серце сильне і здорове. Воно б'ється так рівно: тук-тук, тук-тук. У тебе буде здорова дочка, мамо!
28 грудня.
Сьогодні моя мама убила мене.

Я так і не побачу тебе, мамо...