Deutsch (Deutschland) 
Українська (Україна) 
Русский (Россия) 
Polski (PL) 
English (United Kingdom) 
У своїй першій промові у Франції, зустрічаючись у Єлисейському палаці з представниками влади, Папа поділився роздумами щодо тем, які становлять стрижень його вчення. Особливий наголос він зробив на захисті права на життя, яке є незамінною основою всіх інших прав людини, а також на загрозі маніпуляцій у сфері науки та технологій.
Папа також закликав зупинити гонку озброєнь, зокрема ядерних, заохочуючи здолати ментальність неминучості війни.
«Отже, справжня світськість полягає не в тому, щоб виключити релігію з публічної сфери чи освіти, а в тому, щоб докласти зусиль для того, щоб держава та релігійні інституції вели діалог між собою й поєднували свої сили на службі спільному благу, щоб світ мав життя», – підкреслив Папа Лев XIV, покликаючись на гасло своєї V Апостольської подорожі, в своєму слові до представників влади, громадянського суспільства та дипломатичного корпусу.
Зустріч з ними відбулася у п’ятницю, 25 вересня 2026 р., в Єлисейському палаці в Парижі після візиту ввічливості до Глави держави.
Подякувавши за запрошення та привітавши через особу президента всіх, хто живе в цій країні «великої культурної та релігійної спадщини», Лев XIV запевнив, що «Франція дуже часто займає центральне місце в молитві Папи, який не забуває про своє норманське та беарнське коріння».
Сила надії
Святіший Отець зазначив, що Франція через свої академічні й наукові інституції зробила внесок у розвиток інтелектуальних здібностей народів далеко за межами своїх кордонів. За його словами, просвітницький внесок видатних французьких мислителів, які водночас були великими католиками, підкреслює, наскільки науки, мистецтво, література та філософія можуть сприяти благу людства, «коли спрямовані на пошук прекрасного, доброго та істинного, щоб світ мав життя». Він зазначив, що «французька майстерність» є синонімом винятковості в численних сферах. І вона особливо вирізнилася при реставрації столичного собору Богоматері.
«Нещодавнє відкриття собору для відправлення богослужінь, а також для відвідувачів з усього світу, є не лише увінчанням технічного досягнення, а й символом відновленої надії, доказом того, що те, що вважалося назавжди зруйнованим, може відродитися завдяки співпраці всіх, та свідченням єдності, досягнутої спільними зусиллями», – сказав Папа, підкреслюючи, що цей чудовий результат має надихнути всіх учасників політичного, соціального та релігійного життя країни до невпинної праці в дусі єдності та надії.
Увага до вродженої гідності людини
Далі Єпископ Риму вказав на те, що Франція – це «земля з багатим християнським корінням». І саме тут розквітнув гуманізм, який «старався поєднати греко-римську спадщину з християнською вірою». Просвітництво дарувало світові визнання прав людини, вписаних в її природу, і ця «постійна увага до вродженої гідності» кожної людини відлунює в національному гаслі. «Свобода, рівність і братерство – це не просто слова, викарбувані на фронтонах ваших громадських будівель, а втілення універсальних етичних цінностей, які знаходять у євангельському посланні невичерпне джерело натхнення та втілення», – мовив Лев XIV, нагадуючи також, що Загальна декларація прав людини була проголошена саме в Парижі з метою «сформувати загальне усвідомлення невід’ємної гідності людини».
Розрізняти моральне добро
За словами Папи, питання пошани до гідності та прав і свобод людини підноситься в кожній епосі та повинно супроводити розвиток суспільства й технічний поступ. Тому й він у своїй першій енцикліці торкнувся теми штучного інтелекту, щоб «повернути в центр уваги будь-яких роздумів людську особу». «Щоб не втратити нашу людяність посеред «раю машин», який проникає в наше повсякденне життя та обумовлює його, необхідно терміново виховувати в людях здатність до етичного розрізнення, яка дозволяє розпізнавати те, що є морально добрим», – наголосив він, зазначаючи, що це необхідно для визнання «справжнього блага, яке сприяє зростанню людини згідно з її першочерговим покликанням».
Без умов приймати життя
Як відзначив Святіший Отець, саме завдяки багатству свого суспільного полотна, Франція «від віків вирізняється уважністю до відмінностей та палким прагненням до солідарності». Місцева Церква, завдяки людям, вірним цінностям Євангелія та гуманності, ніколи не переставала діяти заради блага найбільш потребуючих. Сьогодні ж це є запрошенням до «оновленого братерства», що вимагає «навчитися приймати життя без будь-яких умов, з лагідністю підтримувати уразливих, з повагою та взаємною довірою супроводжувати кожен етап життя та відважно та співчутливо захищати тих, хто не має голосу або не відчуває достатньої підтримки».
«Сьогодні існує спокуса очікувати від науки вирішення та розради для всіх наших страждань. Ризик часто полягає в тому, що ми можемо впасти в ілюзію. Коли наука та технологія не керуються сумлінням, вони можуть пропонувати негайні рішення, які, здається, дають відповідь на прагнення та страждання людей, але насправді можуть серйозно віддалити їх від того добра, якого вони глибоко прагнуть», – наголосив Лев XIV, зізнаючись, що із занепокоєнням стежить за тенденціями, які деформують науку й технології, «перетворюючи їх на прибуткові бізнеси», які сприяють генетичним маніпуляціям, сурогатному материнству, торгівлі органами чи пропозиціям запланованої смерті. Врешті, «взаємна пошана та захист кожного людського життя» є відповідальністю кожного, що розпочинається із «навернення розуму та серця».
Правильна світськість
У цьому контексті Папа зупинився на «вираженні належної світськості земного міста». За його словами, християнин, який у громадському житті діє згідно зі своїм сумлінням, просвітленим вірою, «не повинен вважатися прозелітом чи загрозою для єдності батьківщини». Бо справжня світськість не виключає релігійного виміру, а черпає з нього користь як з освітнього ресурсу. Саме тому в освітній панорамі країни важливе місце займає католицька школа, адже світськість полягає «не в тому, щоб виключити релігію з публічної сфери чи освіти», а в тому, щоб держава та релігійні інституції «поєднували свої сили на службі спільному благу, щоб світ мав життя».
Міжнародна солідарність
Зауваживши, що діяльність Церкви через різні її інституції приносить користь усьому суспільству, Святіший Отець з радістю відзначив, що спільне прагнення «служити кожній людині» віками надихає співпрацю між Францією та Католицькою Церквою в підтримці християн Сходу. Він згадав про освітнє та соціальне служіння в країнах Близького Сходу завдяки співпраці з такими інституціями як «Допомога Церкві в потребі» чи «Œuvre d’Orient». «Йдеться про красномовне свідчення, в якому культура та віра постають як опори, що сприяють гармонії між різними народами та релігіями на благо миру та примирення між людьми. У цій сфері освіта також є особливо важливим викликом», – сказав Лев XIV, дякуючи за різні проєкти, зокрема, за підтримку 260 навчальних закладів, між якими – сім університетів у Лівані та університет Вифлеєму.
Виклик миру
«Але як можна згадати про цей регіон світу, де дві тисячі років тому народився Князь Миру, не задумуючись про всі ті народи, які страждають від наслідків конфліктів, і про всіх тих, кого спіткало лихо війни?» – вів далі Наступник святого Петра, наголошуючи, що ми не можемо бути байдужими до цих страждань, а тому слід разом докладати зусилля для «побудови цивілізації любові». Покликаючись на енцикліку святого Івана XXIII «Pacem in terris», Лев XIV зауважив, що дедалі більше поширюється «помилкове переконання, що володіння ядерною зброєю є гарантією безпеки, підживлюючи нову гонку озброєнь, які важко контролювати». «Насправді, мир не є рівновагою сил, його кожного дня будуємо через діалог і справедливість», – сказав він, закликаючи не миритися з перспективою війни, вважаючи її «неминучою», а «невпинно підтримувати діалог і дипломатію з метою збереження мирних суспільств, що поважають гідність та права людини і народів».
«Перед обличчям гуркоту війни та різноманітних криз, що потрясають наш світ, Франція покликана залишатися невтомним будівничим миру та багатосторонності, зокрема в межах нашої дорогої Європи. Нехай же Франція, залишаючись вірною своїм цінностям, зуміє накреслити шлях до беззбройного та обеззброюючого миру й відповідально зробить свій незамінний внесок на користь миру», – побажав Святіший Отець, додаючи: «Нехай же ваша свобода невпинно зростає у зусиллях заради спільного блага; нехай ваше братерство охоплює все людство; і нехай рівність, до якої ви прагнете, завжди ґрунтується на засадах справедливості та любові, не усуваючи відмінностей між людьми, а навпаки – дозволяючи їм гармонійно приносити плоди на благо всього суспільства».
Вірність покликанню та обовʼязкам
Підсумовуючи свою промову й дякуючи за можливість цієї зустрічі, Папа навів слова президента Макрона, який, зустрічаючись 2018 року, з єпископами Франції, говорив про те, що «Церква, яка претендує на те, щоб не цікавитися світськими питаннями, не виконувала б своє покликання повною мірою; а Президент Республіки, який претендує на те, щоб не цікавитися Церквою та католиками, не виконував би свого обов’язку».
Свою промову Лев XIV завершив запевненням у своїх молитвах за країну, побажавши, щоб Бог дарував їй «мир, єдність і процвітання, щоб світ мав життя».
о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ – Ватикан
TU PEŁNY TEKST PRZEMÓWIENIA PAPIEŻA
Niech Bóg błogosławi Francję
[зa:vaticannews.va, zdj. @Vatican Media)
