Конгрес сімей: за кожну маму — щоб народжувала дітей у тілі і в Святому Дусі

Добігає завершення Всеукраїнський конгрес сімей, що тривав у Хмельницькому 9‑10 травня 2026 року, в парафії Христа Царя. Він розпочався Святою Месою під проводом єпископа Леона Дубравського, вислуженого пастиря Подільської Церкви, містив конференції, свідчення дітей, сімей і душпастирських працівників, мирян, богопосвячених і священників, роздуми в групах, обмін досвідом — і завершується Євхаристією під проводом Апостольського нунція в Україні архієпископа Вісвальдаса Кульбокаса.

 Він розпочався Святою Месою під проводом єпископа Леона Дубравського, вислуженого пастиря Подільської Церкви, містив конференції, свідчення дітей, сімей і душпастирських працівників, мирян, богопосвячених і священників, роздуми в групах, обмін досвідом — і завершується Євхаристією під проводом Апостольського нунція в Україні архієпископа Вісвальдаса Кульбокаса. Ієрарх подякував Богові за цей Конгрес — і за кожну маму, яка народила і яка виховала в дусі, а також за Матір-Церкву, яка всіх любить і всім дарує життя. «Ми молимося, щоб наші родини не вбивали, а дарували життя; щоб наші лікарі не вбивали, а дарували життя; щоб наша влада не вбивала, а дарувала життя», — зазначив на початку богослужіння Папський Нунцій.    

Святого Духа отримуємо дуже просто — У Першому читанні йдеться про те, як диякон Филип проповідує в Самарії, — почав свою проповідь архієпископ Вісвальдас. — У Єрусалимі апостоли чують, що в Самарії багато людей навернулося — а, то треба до них послати апостолів, щоб помолилися за них і поклали на них руки, — щоб вони отримали Святого Духа. Святого Духа отримують дуже просто: ми молимось — і отримуємо! Звісно, тут ідеться про апостолів.

Диякон Филип тільки хрестив. Він покликав апостолів — сьогодні ми кличемо єпископів, щоб передали Святого Духа. Таїнства (sacramentum) є інструментами Божої благодаті. Ми раді, що маємо Святого Духа через Таїнство миропомазання. У Євангелії Ісус нам пояснює, що Святий Дух робить. Він каже, що не залишить нас сиротами і зішле нам іншого Утішителя. Мусульмани навіть кажуть, що слова «Ісус надішле нам іншого» стосуються Магомета. Однак коли читаємо Діяння Апостолів, то бачимо, що Ісус не говорить про якогось пророка, про людину, — а саме про Святого Духа, якого Церква отримала в день П’ятдесятниці.

Ми цінуємо те, що ВЖЕ отримали Святого Духа. Інколи маємо спокусу думати: так, Святий Дух, благодать, дари, — але не розуміємо, що Він є Особою. В Євангелії є Його ім’я: Параклет. «Пара-» як у слові «парамедик», медичний брат-помічник, той, хто поруч: Пара-клетос це покликаний бути поруч. Ісус підкреслює: хто не вірує, той і Його не бачить, і Утішителя не побачить! Коли ми віру маємо, то цінуємо присутність Святого Духа, який нам даний, щоб ми не були самотніми, не були сиротами.   Святий Дух — основа для стосунків — Наслідок цього такий, — продовжив Апостольський Нунцій, — що коли ми спілкуємося —в родинах, у парафіях, — я спілкуюся не тільки з тобою, але й зі Святим Духом.

Якщо я тебе ображу — то ображу не тільки тебе, а Святого Духа! Апостол Павло пише, що ми є посудинами Святого Духа. Він є з нами; Він є в нас. Тому йдеться про те, щоб поважати не просто людей, але Святого Духа, який є в кожному з нас. Якщо Його ображати — Він засмучується. Наше покликання — велике, тільки це потрібно згадати. Святий Дух нам допомагає не забувати про це, Він нам нагадує. Людина, яка не хоче цього пам’ятати, яка ніколи не молиться, — забуде про це і поводитиметься з іншими як із тваринами: буде ображати, принижувати.

Дух Святий є базою для стосунків.     Не треба боятися покликання — Які наслідки всього, що ми почули в читаннях? — запитав архієпископ Вісвальдас, звертаючись особливим чином до присутньої в храмі молоді. — Часто ми можемо думати: ну хто я такий, хто я така?.. Але Дух Святий сповнює нас мужністю і дає покликання. Коли ми кажемо, що Бог дає покликання, — то Він дає. Так, можна багато чого боятися, труднощів, фінансових та інших. Але Дух Святий каже: не бійся, Я буду з тобою! В материнстві є Його потішення. В богопосвяченості. Я згадав про материнство— а кожна монахиня має це покликання.

Свята Тереза з Лізьє жила в монастирі, і стала духовною матір’ю всіх священників, а їх налічуються тисячі в усьому світі. Коли я готувався до священства, то думав: священники в римському обряді покликані жити в целібаті, без сім’ї, а як я це витримаю? І я почув дуже важливий аспект: приймаючи свячення, ми отримуємо всіх людей собі в діти. Так, священник отримує духовне покликання бути батьком для всіх. І коли дивишся на людину — бачиш своїх дітей. Батько захищає своїх дітей, молиться за них, бажає їм найкращого, — і це є духовне батьківство.

Не треба боятися покликання, бо всі необхідні дари Бог нам дарує.   Щоб Дух Святий став нашим покликанням Оскільки неділя 10 травня в Україні є Днем матері, Його Преосвященство скерував окрему думку до теми материнства. — Чого ми бажаємо нашим матерям? Щоб не тільки дарували нам фізичне життя, але були духовними матерями, передавали нам Святого Духа. Щоб наші мами молилися за нас. А ми молимося за наших мам. Тут присутня тільки частина українських матерів, але коли ми дивимося на вас — згадуємо всіх матерів світу.

Тих матерів, що втратили своїх дітей. Я згадую своїх парафіянок у Литві, в Клайпеді, які казали: я вже не маю жодного зв’язку з дітьми, вони не контактують зі мною. Є багато страждань у матерів — не тільки тоді, коли вони фізично втратили дитину, а деколи не мають психологічного зв’язку. Є матері, які страждають, бо не знають, де їхні сини і доньки: чи вони в полоні, чи не мають інформації про них, бо зникли безвісти. Є такі, що радіють, — але фізично, економічно, бо в них усе добре. А ми сьогодні просимо, щоб вони раділи насамперед тому, що вони моляться за своїх дітей, що вони передають своїм дітям Святого Духа. Господи, благослови нас, щоб нашим покликанням став Дух Святий, якого ми постійно шукаємо!  

«Любов проходить поруч» До Молитви вірних Апостольський Нунцій додав прохання: за кожну родину, яка втратила дітей за час війни. Щоб Господи захистив їх в Дусі і в тілі; щоб їхня молитва вимолила мир і справедливість. І за кожну родину в Україні та світі — щоб уряди і члени парламентів захищали їх своїми діями, своїми законами, а всі ми щоб підтримали їх разом нашими молитвами, щоб Господь їх завжди благословляв.

На завершення Святої Меси настоятель парафії Христа Царя запросив усіх до участі в Марші за сім’ю, який пройде у Хмельницькому наступної неділі, 17 травня, з 14:00. А перш ніж запросити на каву — запитав, чи всі учасники Конгресу сімей підписали петицію про повернення церковного приміщення в Одесі, про що наполегливо просить єпископ Станіслав Широкорадюк, ординарій Одесько-Сімферопольської дієцезії.

Також о.Микола подякував присутнім на урочистості єпископам — Його Преосвященству Леону Дубраському, для якого вихід на пенсію не став завадою в пастирських стараннях, та єпископу-помічнику Радославу Змітровичу; всім організаторам, аніматорам, медичній службі та всім, хто будь-яким чином посприяв проведенню Конгресу сімей. А ще — всім, хто жертвує на підтримку військових, якими опікується парафія Христа Царя. Парафіяни дякували Апостольському Нунцію за участь у цій «непересічній події», а о.Миколі Лучинському — за те, що настоятель хмельницької парафії завжди охоче приймає різноманітні заходи церковного життя; сімейним парам, які давали свідчення на Конгресі, — за те, як вони ділилися життям у Святому Дусі.

«Ми бачимо життя Церкви та її живу любов» — Цей Конгрес організували Комісія душпастирства родин Конференції єпископату України, Дієцезіяльне душпастирство родин Кам’янець-Подільської дієцезії та ваша парафія, — сказав єпископ Радослав Змітрович, відповідальний за душпастирство сімей. — Участь у таких заходах надихає, дає силу — також і мені, священникові. Це великий дар, і моє побажання — не втратити цю «любов, яка проходить поруч», як співали на Причасті.

Перш ніж уділити Апостольське благословення на завершення Святої Меси, архієпископ Вісвальдас відзначив, що він дуже радий бути на Конгресі як частина «живої Церкви»: — Бо ми можемо молитися кожен вдома; але Церква — це не тільки ангели, Церква — це ми, люди, а людям потрібні таїнства, потрібно бути разом і бачити цю спільну молитву! Це допомагає бути Церквою.

Фото: Руслан Великий

Джерело: CREDO: https://credo.pro/2026/05/396213