‘У мене питання до російської влади: навіщо ви вбили наших дітей?’

Третього грудня в Харкові відкрилася виставка “Ангели Харківщини”, присвячена вбитим армією РФ дітям регіону. Її ініціатором стала мама загиблого одинадцятирічного Марка Тетяна Матяш-Мирна. ХПГ та Харківська обласна прокуратура підтримали цю ідею.

 Мужність пам’ятати

На стінах — портрети: юні усміхнені обличчя, підлітки і зовсім малюки. На фоні — зруйновані багатоповерхівки Харкова, Ізюма, Чугуєва. У хол Харківського медіахабу люди приносять квіти та іграшки. 106 дітей загинули у Харківській області від початку повномасштабного вторгнення. 36 родин погодилися взяти участь у виставці. Це дуже тяжко — бачити очі убитої дитини на великому форматі виставкового плаката.

Фото: Ольга Солапанова

Тетяна Путятіна, яка втратила в лютому 2024 року п’ятьох — сина, невістку та трьох онуків, — обережно торкається холодного паперу, на якому досі сміються й обіймаються семирічний Олексій, трирічний Михайлик та десятимісячний Павлик. Пані Тетяна жаліється, що ніяк не встановить пам’ятники своїм найдорожчим, так і стоять п’ять хрестів на цвинтарі. Каже, у районної влади на це грошей зараз немає.

Тетяна Путятіна, фото: Ольга Солапанова

Тетяну Матяш-Мирну оточують журналісти, доводиться знову і знову повторювати свою страшну історію. На портреті поруч — її Марк, якому назавжди одинадцять. Він загинув у жовтні 2024 року: російський ФАБ-500 поцілив по харківській багатоповерхівці.

Тетяна Матяш-Мирна, фото: Ольга Солапанова

— Сьогодні ми з вами зібралися не заради мистецтва, а заради правди, — каже Тетяна. — Історія цієї виставки не була випадковою. Вона народилася з болю, про який неможливо мовчати. Це крик батьків, які втратили своїх дітей, і мій власний крик серед них. У якийсь момент я зрозуміла, що приховувати свій біль — означає погодитися. Мовчати — означає дозволити продовжуватися тому, що вбиває наших маленьких і беззахисних. Росія вбиває дітей. І весь світ має це бачити. Це не політика, це не статистика. Це діти, котрі ходили до школи, мріяли, малювали, насолоджувалися своїм життям. Але їхнє життя обірвали. Їхні імена — це частина величезної рани, яка ніколи не загоїться. Ідея цієї виставки не була для мене мрією, вона була для мене ціллю. Вона народилася в Латвії на реабілітації, коли я вперше змогла зупинитися і почути свою тишу. Тоді я зрозуміла, що весь світ має знати про цих дітей, весь світ має бачити їхні обличчя. Вони ні в чому не винні, вони не мали гинути! Це треба припинити! А для цього хтось повинен почати говорити голосно. І я сьогодні вас прошу: озирніться, не мовчіть, не звикайте! Пам’ятайте, що трагедія дітей — це трагедія цілого людства. І цей дзвін повинен чути весь світ! Відкриття цієї виставки — не для прикраси простору, а для відкриття очей. Дивіться, пам’ятайте, говоріть! Пам’ять про цих дітей — в наших серцях і в цих стінах. І нехай вона стане величезною силою, що змінить світ.

Фото: Ольга Солапанова

Світлана Ачкасова, прокурор відділу Харківської обласної прокуратури, зачитує лист Тетяни Тарасенко. Вона не змогла приїхати, але портрет її сина теж тут.

“Я мама першої дитини, яка загинула в Україні внаслідок повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну. 24 лютого 2022 року у перші години війни, у нашому рідному Чугуєві від влучання ворожої ракети загинув наш 13-річний син Антон. Але сьогодні я говорю не лише від свого імені, я говорю від імені всіх батьків, які втратили своїх дітей у цій жорстокій війні. Через життєві обставини багато з нас сьогодні розкидані по світу. Дехто перебуває за межами України, хтось не має сили стояти перед очима своїх дітей. Цей захід є надзвичайно важливим для нас... Це місце, де сьогодні вшановують пам’ять наших дітей… Сьогодні в цьому залі — думки і серця багатьох батьків, які втратили своїх дітей. Тут, у місті, де наші діти дивляться на всіх присутніх вже тільки с фото…”

Фото: Ольга Солапанова

Це геноцид

Євген Захаров, фото: Ольга Солапанова

Багатьом родинам, в яких російські військові вбили дітей, правову та психологічну допомогу надає Харківська правозахисна група.  Директор ХПГ Євген Захаров заявив на відкритті виставки: 

— Я хочу щиро подякувати Тетяні Матяш та іншим батькам загиблих дітей, які знайшли сили і мужність надати фотографії для виставки й розповісти про загиблих. Я також хочу подякувати Харківській обласній прокуратурі, з якою разом ми створили цю виставку і взагалі вже четвертий рік разом ведемо розслідування насильницьких злочинів, вчинених росіянами в Харківській області, зокрема, у справах загиблих дітей. У базі даних злочинів, вчинених російськими військовими під час повномасштабного вторгнення, яку веде Харківська правозахисна група, задокументовано загибель понад 14 000 цивільних осіб, в тому числі 672 дитини, в Харківській області — 106 дітей. У мене питання до російської влади та російських військових: навіщо ви вбили наших дітей? Моя відповідь: тому, що вони були громадянами України. Цей злочин має назву — геноцид. Ця виставка має об’їхати весь світ, щоби він запам’ятав обличчя дітей, їхні очі, побачив, що робить російська армія з українським народом. У мене немає слів для батьків загиблих дітей. Хіба що одне: вони спочивають з Богом, і їх душі повернуться сюди для нового життя. Я хочу сказати всім політикам — російським, американським, європейським, українським — спочатку узгоджуйте свої плани миру з батьками вбитих дітей, а вже потім обговорюйте їх між собою. 

Фото: Ольга Солапанова

Уповноважений ВРУ з прав людини Дмитро Лубінець теж наголосив на необхідності розповсюдження інформації про злочини росіян:

— Росіяни з 2014 року ведуть цілеспрямовану війну проти України на тотальне знищення. Тотальне знищення починається з дітей, саме тому росіяни вбивають українських дітей, калічать, ґвалтують, вивозять, депортують українських дітей. Роблять це свідомо, цілеспрямовано, системно, жорстко і відкрито. Нам треба кричати на весь світ. Нам треба, щоб світ нарешті прокинувся. Виникло таке враження, що світ не просто спить, а вони навіть не хочуть прокидатися, не хочуть розуміти, що відбувається в Україні, не хочуть розуміти, що кожного дня кожна українська дитина під загрозою вбивства. І на жаль є багато дітей, яких росіяни вбили. Тут невеличка частина дітей, на розміщення портретів і інформації про яких надали згоду рідні. Я окремо хочу подякувати вам за вашу мужність, напевно ніхто так не зрозуміє вашого болю, окрім тих, хто опинився в такому самому стані.

Очільник Харківської обласної прокуратури Аміл Омаров пообіцяв, що українські правоохоронці робитимуть все можливе, щоб притягнути до відповідальності як на національному, так і на міжнародному рівнях тих, хто скоює воєнні злочини.

Виставка триватиме до 25 грудня. Побачити її можна в Харківському Медіахабі за адресою: площа Свободи, 5, п’ятий під’ї

Фото: Ольга Солапанова