Human Life International - Polska

Polski serwis pro-life

Міжнародні організації на службі у сатани: що пішло не так?

ООН, ВООЗ, ЄСПЛ…ЛГБТ, аборти, контрацепція… Що сталося з інституціями, які колись були утворені для захисту життя і гідності кожної людини зокрема і людства в цілому? Ось і на цьому тижні в ООН з’явились два конкуруючі проекти резолюцій про вплив COVID-19 на жінок. Однією з головних суперечок на переговорах є національні прерогативи щодо абортів. Обидві резолюції ґрунтуються на політичному записі Генерального секретаря ООН Антоніо Гутерреса, опублікованому перед Пасхою на тему “Вплив COVID-19 на жінок”. Короткий посібник має на меті визначити перелік пріоритетних політик щодо захисту жінок від пандемії, серед яких «послуги сексуального та репродуктивного здоров’я».

Одна резолюція, спонсорована Алжиром, Китаєм, Єгиптом, Саудівською Аравією та Замбією, визнає національні прерогативи, коли йдеться про “сексуальне та репродуктивне здоров’я”. Інша, спонсорована європейцями, мінімізує національні прерогативи та надає бюрократії ООН широкий мандат, навіть схвалюючи коротку та чіткішу вказівку Генерального секретаря ООН щодо абортів від Комітету ООН з прав людини, який оголосив, що аборт є важливим для відповіді на COVID- 19.

Короткий і обидва початкові проекти резолюцій конкретно визначають “сексуальне та репродуктивне здоров’я” як найважливіші “медичні послуги”, які не повинні порушуватися рішеннями політики охорони здоров’я COVID-19. Незрозуміло, чи буде збережено цей самий рівень пріоритету після віддаленого обговорення резолюцій країнами-членами ООН. Пандемія COVID-19 покращила нормальну переговорну динаміку ООН, зробивши переговорний процес менш прозорим.

Нормальні процедури системи ООН припинилися внаслідок глобальної паніки з приводу нового коронавірусу. З середини березня повсякденні операції міжнародної організації зводилися до голих потреб. Правозахисні комісії були скасовані, комісії ООН відкладені, а дипломатичні наради були відкладені на невизначений термін. Щоденний потоп з десятків документів ООН зводиться до мінімуму, а операції в штаб-квартирі ООН практично припинилися.

Державам-членам ООН доводиться віддалено вирішувати резолюції за процедурою «відсутності заперечень». Неформальних переговорів щодо резолюцій немає. Делегаціям надаються часові рамки, протягом яких вони можуть надіслати заперечення проти резолюцій. Якщо заперечень не буде, резолюція оголошується прийнятою. Це може бути причиною існування двох, здавалося б, конкуруючих резолюцій щодо COVID-19 та жінок.

Термін “сексуальне та репродуктивне здоров’я” широко використовується для кластеру абортів поряд із більш широко прийнятою охороною здоров’я матері та політикою охорони здоров’я в галузі сім’ї. Адміністрація Трампа взяла на себе зусилля щодо усунення цього терміну в політиці ООН та використання менш неоднозначної термінології.

Визнаючи значно більший вплив COVID-19 на чоловіків, короткий план політики Генерального секретаря ООН стверджує, що він “загалом негативно впливає на здоров’я жінок через перерозподіл ресурсів та пріоритетів, включаючи послуги сексуального та репродуктивного здоров’я”, називаючи їх “центральними для здоров’я, права та добробут жінок та дівчат”.

Ще до того, як COVID-19 був оголошений пандемією, агенції ООН пропагували аборт як найважливішу послугу, яку не слід порушувати у відповіді на стан здоров’я COVID-19. Ще більше уваги та ресурсів було присвячено “сексуальному та репродуктивному здоров’ю” у зверненні Генерального секретаря ООН до пандемії в системі ООН, яка також зробила аборт частиною відповіді ООН, включивши посібник агентства ООН, що стосується абортів як прав людини.

Комітет CEDAW, Комісія ООН з прав людини, яка відслідковує зусилля країн щодо імплементації договору ООН про права жінок, також випустила свою власну інструкцію щодо COVID-19, яка говорить країнам, що вони  “повинні” забезпечити “конфіденційний доступ до інформації та послуг сексуального та репродуктивного здоров’я, таких як сучасні форми контрацепції, безпечний аборт та послуги після аборту» під час пандемії.

Чому відбувається щось подібне у структурах на кшталт ООН, зокрема, ВООЗ? Відповідь банальна і водночас гидка: безпринципність, продажність, корупція…

«Конференції на Фіджі і Мальдівах, значні дотації від прихильників абортів, фундації Гейтсів, Джорджа Сороса і фармацевтичних концернів. Взамін поширення абортів, ідеології ЛГБТ, абортативних засобів, вакцинації і антинікотинових таблеток. Так працює Всесвітня організації охорони здоров’я (ВООЗ)», інформує niezalezna.pl. Щороку ВООЗ отримує значні дотації від найбільших фармацевтичних концернів, як, для прикладу, GlaxoSmithKline чи Novartis AG, котрі сплачують організації десятки мільйонів доларів. В обмін, ВООЗ публікує інструкції, які, дивним чином, є вигідними власне фірмам, що спонсорують ВООЗ, а серед інших Європейський Союз наполягає на тому, щоб їх якомога швидше реалізувати.

Саме так відбувається із поширенням абортів, ідеології ЛГБТ чи вакцинації у ВООЗ. Другим по величині найбільшим спонсором ВООЗ є фонд Білла і Мелінди Гейтс, який відомий тим, що підтримує проабортативні рухи та гарантує мільярдні інвестиції у сферу широкого доступу до контрацепції. У 2018-2019 роках організація подружжя Гейтсів надала ВООЗ «підтримку» в сумі близько 600 мільйонів доларів. Ця «допомога» становить близько 10 відсотків від річного бюджету ВООЗ. Крім того, фонд Гейтсів є також одним із акціонерів GAVI (Глобального альянсу вакцинації та імунізації). Внески до ВООЗ від GAVI у 2018-2019 роках становили понад 300 мільйонів доларів.

Білл і Мелінда Гейтс також підтримують організації, що займаються поширенням і підтримкою абортів (чи, як його тепер називають, «відповідальним плануванням сім’ї»). У 2001-2019 роках фонд Гейтсів переказав майже 68 мільйонів доларів на користь організації «DKT International». Ця організація, серед іншого, займається продажем «абортативних ліків» і «наборів для ручного вакуумного відсмоктування», які, на думку представників DKT, мають на меті допомогти при «запобіганні небезпечних абортів». Ще одним об’єктом, що переказує кошти ВООЗ, є Фонд Джорджа Сороса, який підтримує діяльність ВООЗ у сфері гендерної рівності (150 тисяч доларів у 2014-2019 роках).

Внески на користь ВООЗ переказував за посередництвом свого фонду Майкл Блумберг, котрий в якості кандидата на президента США у своїй передвиборчій програмі наголошував на необхідності боротьби за визнання прав ЛГБТ-осіб, а також права на аборт як основне право людини. Фонд Блумберга в 2014-2019 роках переказав на користь ВООЗ майже 55 мільйонів доларів. В результаті, майже у всіх документах ВООЗ з’являються формулювання, які майже цитують політичну програму прогресивних лівих.

А от розгорнута інформація про «вершину європейського правосуддя» – ЄСПЛ

Європейський суд з прав людини знаходиться під потужним впливом організацій, що відстоюють ідеологію “відкритого суспільства”, яку пропагує Джордж Сорос. Згідно з новаторським звітом Європейського центру права та правосуддя (ECLJ), мережа неурядових організацій, що фінансуються Джорджом Соросом, отримала величезний вплив у Європейському суді з прав людини (ЄСПЛ), суді, який по суті визначає багато законів, пов’язаних з гендером, імміграцією та релігією по всій Європі. Доповідь докладно описує, що метою ЄСПЛ є сприяння та впровадження ідеології “відкритого суспільства” яку проштовхує фінансист-мільярдер Джордж Сорос. За даними французького журналу «Valeurs Actuelles», Сорос став творцем “хаосу у світі під виглядом альтруїзму”.

Журнал розповідає, як майже всі судді ЄСПЛ отримали фінансування в певний період своєї кар’єри від Фондів “відкритого суспільства” (OSF), яким Сорос надав 18 мільярдів євро власних грошей. Як зазначає журнал, вплив на Європу є величезним: “Австрія, Греція та Італія змушені легалізувати одностатеві шлюби. Польщу закликають впровадити право на аборт. Францію зобов’язують засвідчувати зміну статі “на папері “. Угорщина змушена скасувати довічне ув’язнення. Росії оголошують догану за те, що засудила дії активістів-феміністок Pussy Riot Punk. Австрія повинна легалізувати усиновлення одностатевими парами. Закони шаріату в Греції затверджені. Чи є ці рішення поодинокі? Навпаки. Кожного разу Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) нав’язує свій закон європейським країнам, і щоразу до справи залучається неурядова організація, пов’язана з мережею фондів “відкритого суспільства”.

Грегор Пуппінк, директор Європейського центру права та справедливості каже, що багато суддів ЄСПЛ безпосередньо пов’язані з Фондом “відкритого суспільства” Сороса. У звіті вказується, що не випадково так багато країн легалізують одностатеві шлюби, усиновлення одностатевими парами та аборти за бажанням. Все це відбувається за сприяння ЄСПЛ, особливо суддів, які мають тісні зв’язки з організаціями, яких підтримує Сорос.

Справа угорського академіка Андраша Сайо, який був одним із засновників Центрального європейського університету Сороса та давнім другом Сороса, є яскравим прикладом. Сайо був пов’язаний з Фондом “відкрите суспільство” з 1988 року і, зокрема, був членом ради директорів Ініціативи правосуддя “відкритого суспільства” в Нью-Йорку з 2001 по 2007 рік. Через три роки після його роботи у Фонді “відкрите суспільство” він став суддею ЄСПЛ та відіграв ключову роль в італійській «справі розп’яття», в якій Суд постановив, що розп’яття не можна виставляти на показ в італійських державних школах. Пізніше рішення було скасовано під час апеляції Грегора Пуппінка, юриста та директора Європейського центру права з Франції. Після цієї перемоги італійський уряд нагородив французького юриста орденом за заслуги «cavaliere della Repubblica», що є італійським еквівалентом Почесного легіону. Пуппінк каже, що подібний конфлікт інтересів не є рідкістю для ЄСПЛ, оскільки багато “суддів Сороса” працюються над питаннями які є важливими для Фонду “відкрите суспільство”.

Пуппінік, який вже 20 років працює над справами ЄСПЛ та має добрі стосунки з багатьма його суддями, каже, що останні роки Суд все більше наслідує ідеологічну точку зору Фонду «відкрите суспільство». Як результат, рішення ЄСПЛ систематично підтримують думку про те, що “різноманітність та мультикультуралізм є і повинні залишатися важливими європейськими цінностями”. Пуппінік каже, що Сорос любить представляти себе “главою держави без держави”, оскільки йому не потрібно, щоб держава виконувала його порядок денний. Сорос знає, що 47 країн, які підписали Європейську конвенцію про права людини, зобов’язані привести свої закони у відповідність до рішень ЄСПЛ. Це робить ЄСПЛ надважливим інструментом, коли Сорос може проштовхувати свій порядок денний, не переймаючись демократично обраними урядами або набридливими громадянами в 47 державах.

Пуппінк, що є автором викривального звіту про Сороса та його вплив на ЄСПЛ, проглянув резюме 100 суддів, які були в ЄСПЛ з 2009 року, щоб визначити якими були їх попередні зв’язки з неурядовими організаціями. Він також використовував публічні дані, які отримав через Парламентську асамблею Ради Європи. Після шести місяців ретельного дослідження та звіту на 200 сторінок додатків він виявив, як мережа неурядових організацій Джорджа Сороса розширила свій вплив на Європейський суд з прав людини і підкорила його під власну ідеологію. На основі свого вичерпного дослідження Пуппінк встановив, що ЄСПЛ явно має дисбаланс суддів з «відкритого суспільства», тому як 22 судді мають прямі зв’язки з Фондом «відкрите суспільство» та його мережею. Якщо розширювати критерії на тих суддів з непрямими зв’язками, хто отримує фінансування з мережі Сороса, то кількість суддів, пов’язаних із підтримкою Сороса, різко зростає.

Прибутковість інвестицій Сороса у його зв’язки із суддями ЄСПЛ була величезною, оскільки ці Страсбурзькі судді з прав людини можуть опиратись на власну розсудливість у справах. «Якщо національні правові системи та суди часто мають сотні років судової практики, яка обмежує те в який спосіб судді вирішують справу», Пуппінік сказав журналу Valuers, «то Конвенція про права людини — це дуже короткий документ із дуже загальними термінами. Це означає, що ЄСПЛ розглядає Конвенцію як “живий інструмент, який слід інтерпретувати […] у світлі сучасних умов життя”.»

“Вплив на мислення судді, його ідеї та його підготовку є значним, — сказав Пуппінк. — Права людини як дисципліна носять сильний ідеологічний характер. Ви можете змусити Конвенцію сказати одне і протилежне. Якщо суддя вважає, що легалізація сурогатного материнства необхідна в ім’я свободи або, навпаки, він засуджує це в ім’я гідності, то він може сказати по різному в одному тексті”. Це означає, що рішення щодо сексуальності, одностатевих шлюбів, біотехнологій, імміграції та возз’єднання сімей в основному залежать від тлумачення ЄСПЛ.

Суддів обирають переважно через політичний процес, а орган відповідальний за їх вибір, — Парламентська асамблея Ради Європи, відома як дуже політична організація. Судді також чітко демонструють свої політичні упередження. В останні роки для суддів ЄСПЛ стало звичним явищем носити дріт з кольорів веселки, який постачає Рада Європи для носіння ні шиї. Понад десять років ці судді відмовляються від виразів, таких як “пан” і “пані”, кажучи, що вони занадто гендерні.

Як повідомляє News Front, найгірший висновок доповіді полягає в тому, що у 88 випадках судді ухвалювали рішення у справах, переданих у суд неурядовими організаціями, на які вони раніше працювали, не заявляючи про конфлікт інтересів і не відмовляючись від розгляду справ (див. Стор. 15 доповіді та додатки 1 і 2). В одній справі, винесеній в 2018 році, 10 з 14 НУО, які порушили справу, фінансувалися Фондом «відкрите суспільство», у той час як шість з 17 суддів, які самі слухали справу, мали зв’язки з тією ж групою, що фінансує Сорос.

Відмова суддів відкликати свою кандидатуру є ганебним професійним провалом, який показує, що вищий європейський орган з прав людини насправді втратив незалежність і є частиною цієї «індустрії прав людини» — піраміди грошей і тісної мережі професійних відносин, на вершині якої сидить Джордж Сорос зі своїми мільярдами. Передбачається, що НУО представляють «громадянське суспільство», незалежне від держав. Насправді дуже велике їх число — це суб’єкти, які не мають демократичної легітимності, такі як Фонд «відкрите суспільство». Європейський центр права і правосуддя організував компанію зі збору підписів щодо припинення конфлікту інтересів у ЄСПЛ. На момент публікації статті її підписало вже 19046 підписантів. Підписати петиції можливо за посиланням: eclj.org.

Як заявив Джордж Сорос, серед своїх проектів він найбільше пишається прогресом, якого досягнуто в Україні.

Довідка

Європейський центр права та справедливості — це міжнародна неурядова організація, яка займається просуванням та захистом прав людини в Європі та в усьому світі. Організація базується на “духовних та моральних цінностях, які є загальним надбанням європейських народів та справжнім джерелом свободи особистості, політичної свободи та верховенства права, принципів, які лежать в основі всієї справжньої демократії”.

Джерела: Слово про Слово, Католицький оглядач, Всеукраїнський Собор.

 

 
Czy chcesz otrzymywać informację internetową na temat obrony życia w kraju i na świecie na swojego osobistego e-maila?
Zapisz się!

Twój adres e-mailowy jest u nas bezpieczny, nikomu go nie udostępniamy, ani go nie publikujemy.

Należymy do:

Wyszukiwarka
fromoceantoocean
 
 
logo GV
 
duszpasterstworodzinag