Сурогатне материнство — не нове явище, але те, що так мало людей у сучасному суспільстві розуміє чим воно насправді є, які наслідки має для жінок, що погоджуються народити дитину чи стати донором яйцеклітини, а також для дітей, що приходять на світ внаслідок угоди про «купівлю-продаж» послуги сурогатного материнства, викликає велике занепокоєння.

Про темний бік сурогатного материнства, комерціалізацію та відсутність поваги до гідності жінок та дітей, а також про регулювання цих питань на законодавчому рівні CREDO розповідає пані Геня Самборська, голова Всеукраїнського фонду «За гідність людини».

Сьогодні часто можна почути різного роду і на різні теми дискусії: що можна, а що не можна? Що є гріхом, а де немає гріха? Чи то добре чи то зле? Такі дискусії ведуться в домівках, на вулиці, за столом, у телевізійних шоу, а особливо в інтернеті, який витримує все.

Міжнародна коаліція з захисту життя — інститут Ordo Iuris разом з експертами та лідерами просімейних середовищ із понад десятка країн — ініціювала рух проти прийняття Євросоюзом Стамбульської гендерної конвенції.

Публікуємо зміст петиції, яку можна підписати на сайті https://stopgenderconvention.org/uk/ (українською). Шановна пані президентко, нашу велику стурбованість викликають плани щодо схвалення усім Європейським Союзом дуже небезпечної Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству, відомої як Стамбульська конвенція.

 Асамблея Північної Ірландії ухвалила поправку проти легалізації абортів, попри тиск британського уряду. Вирішальну роль відіграло втручання 24-річної Хейді Кроутер, яка має синдром Дауна. Хейді написала до парламентарів листа, в якому переконувала, що запроваджений британською владою абортивний закон — явний акт дискримінації людей з інвалідністю, таких, як вона, пише Vatican News.

Рішення депутатів парламенту з погляду права нічого не змінює, принаймні поки що. Але це — виразне послання до влади в Лондоні, яка минулого року нав’язала нові правила, використовуючи серйозну інституційну кризу, що охопила тоді Північну Ірландію.

Нинішнє голосування показало, що ірландці не згідні з легалізацією абортів.

Голова благодійного фонду «За гідність людини», резидент Кабінету експертів Геня Самборська вважає, що потрібно внести поправки до кримінального законодавства, які б гарантували особі відсутність відповідальності у випадку залишення дитини у бебі-боксі. «В Україні пункти «вікна життя» набули досить поширеної практики. Зазвичай вони створюють при пологових будинках, лікарнях чи монастирях. Все зроблено для того, аби жінка могла залишити дитину анонімно. Вона залишила дитину у безпечному місці, не наразила його життя на хворобу чи смерть. Такі пункти — це альтернатива смерті. Жінки, які залишають дітей у «вікні життя» повинні прирівнюватися до жінок, які відмовляються від дитини в пологовому будинку», — стверджує Геня Самборська.

У дитини була діафрагмальна грижа. Ця аномалія виникає ", коли діафрагма - м'яз, що відокремлює грудну клітку від живота - не закривається вчасно для внутрішньоутробного розвитку. Це змушує органи рухатися від живота (шлунка, кишечника чи печінки) до грудей, що гальмує ріст та розвиток легенів.

 Так звана легенева гіпоплазія - легені та судини розвиваються слабо, що викликає високий кров’яний тиск у легенях. Пошкодження легенів небезпечно для життя дитини. Ці діти зазвичай швидко гинуть без хірургічного втручання.

Ідеологічне підґрунтя сучасної екології проявляється. Безумство екоідеології починає набирати обертів. Послуговуючись авторитетними науковими виданнями, вони просувають тезу, що майбутнє Землі залежить від відмови мати дітей.

Кажучи прямо, вони пропонують більше абортів та контрацепції. Науковий журнал, який видає Оксфордський університет, запропонував «перевірену політику успішності» для досягнення мети, якою є захист планети і зменшення виробництва двоокису вуглецю.