Жінка поділилася своїм свідченням під час конференції у Сан Себастьяні. Вона розповіла про те, як сталося, що ненависть до Церкви перемінилася в ній у любов. Марія Мартінес Лопес була медсестрою в абортарії у Більбао (Іспанія). Там її називали «Амайя». Одного дня все змінилося.

Марія була охрещена в Католицькій Церкві, але не була практикуючою католичкою. Працювати пішла в абортну клініку. Ця праця вимагала від неї самообману щодо того, що вона робить. Якось Марія запитала колегу, чи те, на що вона дивиться, це ніжка дитини. Йому вдалось її переконати, що це тільки кров’яний згусток.  

Існує чимало моральних питань із біомедицини, продиктованих сучасним стрімким біотехнологічним розвитком, прямі відповіді на які важко знайти в біблійних чи в патристичних текстах з огляду на їх новизну.

Проте питання аборту не є таким. Традиція Церкви завжди й однозначно засуджувала позбавлення від дитини перед її народженням, і надалі засуджує.

“Неонатальний скринінг - це механізм, який допоможе нам вчасно виявляти вроджені або рідкісні спадкові захворювання дітей.

Зазвичай, такі діти народжуються без видимих ознак патології, а коли захворювання вже проявляється, зміни в організмі дитини стають незворотними і призводять до інвалідності і ранньої смерті пацієнтів. Рання досимптомна діагностика і вчасне лікування може врятувати життя таким дітям. ..."

Самі Бейтс з Yorkshire (Великобританія) під час вагітності пережила кошмар. Під час пренатальних оглядів їй було сказано, що дитина її тяжко хвора. Лікарі дуже  чинили величезний тиск, щоб вона  якомога швидше зробила аборт. Однак вона та її чоловік Пол категорично відмовились. Вони повинні були повторювати це ще п’ять разів під час кожного візиту. - Ці відвідування та обстеження відбувалися кожні три тижні, майже завжди наступні лікарі радили нам перервати вагітність. Це було нестерпно! Каже Самі Бейтс.

У колах ЛГБТК останнім часом все більш помітний розрив між великою часткою феміністок та лесбійок з ідеологією та гендерними активістами. Перші вважають трансгендерство (або ширше: сама концепція гендеру) іншою, на цей раз надзвичайно витонченою та підступною, оскільки вона спритно замаскована, як форми чоловічого панування над жінками.

Однїєю з найвідоміших прихильників цієї точки зору є, серед інших, впливова британська феміністка, заслужена англосаксонського лесбійського руху, 72-річна професорка Шейла Джеффрі (Sheila Jeffreys ) з Мельбурнського університету. На її думку, століттями жінки змушені були давати згоду на підпорядкування та поступатися чоловікам.

Ніколи не прощайте зрад! Будь-яка зрада-це порівняння, пошук кращого ніж маєш. Той хто шукає краще, ніколи не буде цінувати те, що має!

Любов-це вибір не кращої, а свого. Я ніколи не розумів такого ставлення багатьох чоловіків до своєї другої половинки

Малою дівчинкою вона була дуже активна. Потім у неї сталися напади, що нагадували грип, бувало, що й непритомніла. За два тижні її паралізувало від пояса вниз, і параліч поступово прогресував.

Дівчинка не могла говорити, їсти, рухатися. Вона впадала у вегетативний стан, і лікарі не мали сподівань на одужання. По двох роках коми вона опритомніла, але… ніхто про це не знав. Вікторія виявилася замкненою у власному тілі: вона не могла реагувати на зовнішні подразники. Ніхто й гадки не мав, що вона все чує і розуміє.

Daily Mail опублікували статтю про лондонську Розі Хіггз, яка не сумнівалась у тому, щоб не допустити, щоб її дитина постраждала, коли лікарі сказали їй, що крихітка може народитися без рук і ніг. У таких ситуаціях англійські лікарі, генетики і навіть члени сім'ї часто чинять великий тиск на вагітну жінку, яка лякається діагнозу.